Адміністративна робота школи

Завдання для моніторингу 5-10 класи!

NataliyG — Fri, 08 Nov 2013 16:14:49 GMT

З цього джерела можна завантажити збірник завдань для моніторингу 5,10 клас! завантажуйте тут!

Номери варіантів з української мови можна почитати тут:

Робота з обдарованими дітьми

NataliyG — Mon, 21 Oct 2013 14:47:33 GMT

Принцип складання пазлів: їх складати легше, коли маємо перед собою завершену картинку.

Ми звикли думати, що основним завданням школи є давати знання учням. Проте на фоні швидких змін у суспільстві: розвитку інформаційних технологій, збільшення кількості інформації, не можливо визначити, які саме знання знадобляться сучасному учню в майбутньому. У зв’язку з розвитком Інтернет технологій потреба просто давати інформацію учню відпала, тому основною функцією сучасної школи є формування певних компетентностей тобто виховання. Навчання сьогодні це лише складова виховання.

Тому педагогічною місією сучасного вчителя має бути є виховання учнів, а не передача їм багажу знань, яким він володію. Формування конкурентоспроможності, лідерських якостей, впевненості у собі. Учень, який закінчує школу має бути не безпорадним абітурієнтом, за якого все вирішили батьки, а впевненим випускником здатним самостійно вирішувати поставлені перед собою завдання.

Учитель - це наставник, приклад для наслідування, дороговказ, факел який запалює багаття.

2. Пошук обдарованих дітей.

Першим і основним принцом у виборі учнів має бути бажання самого учня. Дуже часто бажання і праця можуть домінувати над природніми нахилами і талантами, в таких випадках учню потрібно більше зусиль для досягнення поставленої мети, але в більшості випадків ці зусилля будуть винагороджені результатом. Однак при виборі учасників до наукового товариства «Біос» перевага надається учням, які мають високі знання з математики, оскільки при роботі з прикладними програмами важливим є розвинуте логічне мислення.

3. Робота над авторськими проектами.

Робота учнівського-наукового товариства полягає у створенні авторськик проектів засобами інформаційних технологій. Члени «Біос» програмують у Делфі; створюють анімації у Макромедія Флеш, векторну графіку ; редагують відео. Беруть участь у різноманітних конкурсах і олімпіадах.

Початковим етапом створення авторського проекту є зародження ідеї проекту. Ідея для проекту – це і є фінальний вигляд програмного продукту. Хоча кінцевий результат не завжди співпадає з початковою ідеєю, оскільки сама ідея може трансформуватися в результаті виконання учнем проекту. Це відбувається тому, що знання які потрібні для створення даного проекту учень здобуває у процесі створення ним проекту.

Після того, як є ідея для створення проекту підбираються програмні засоби якими можна було б реалізувати проект, тут важливо пам’ятати, що програмні засоби мають бути підібрані індивідуально, оскільки в сучасних умовах один проект може бути реалізований різними програмними засобами тому потрібно врахувати індивідуальні побажання та нахили автора проекту.

Наступним кроком є освоєння програмного забезпечення: візуального редактора, середовища програмування тощо. В більшості випадків для реалізації проекту застосовуються декілька програмних продуктів. Дуже часто учні самі є ініціаторами використання додаткового чи іншого програмного забезпечення, що зумовлює здобуття ними додаткових знань. В результаті чого і створюється авторський проект, який може бути навчальною чи ігровою програмою, відеороликом чи анімацією.

4. Ставимо перед собою мету.

У роботі з обдарованими дітьми важливо пам’ятати: сучасний учень має знати кінцеву ціль своєї роботи. Якщо перед ним поставити ціль вчимося для того, щоб навчитися то такий процес швидше всього не дасть потрібного результату. Ціль вчимося для створення авторського проекту,авторський проект створюємо для участі в конкурсах, беремо участь в конкурсі для перемоги є більш окресленою і заставляє учня працювати самостійно над своїм авторським проектом. Дуже важливим у роботі з обдарованими дітьми є обмін досвідом та висвітлення їх авторських доробок. Тому участь в конкурсах є не лише стимулом для роботи над авторським проектом, але і обмін досвідом каталізатором для створення нових ідей. Принцип «себе показати – на людей подивитися » тут працює дуже позитивно бо обдарована дитина дивлячись на іншу обдаровану дитину, оцінюючи її авторський проект отримує стимул до роботи, до боротьби. Для роботи з обдарованими учнями важливо пам’ятати: кожен учень обдарований важливо тільки визначити в чому.

5. Самореклама.

Важливим елементом у роботі з проектами є висвітлення та реклама. Тому більшість авторських робіт викладається на шкільному сайті а також популяризується у соціальних мережах.

Учень стає членом наукового товариства після створення першого (навіть дуже простого) авторського проекту і представлення його перед членами наукового товариства. Представлення авторських робіт є дуже важливим оскільки дає можливість учню навчитися не тільки працювати з прикладними програмами, програмувати та навчитися самостійно здобувати знання, а також грамотно представляти свої здобутки що є дуже важливим в сучасному світі. Дуже часто перші спроби представлення своїх проектів є дуже недолугими, більшість учнів навіть сторюючи цікаві проекти при першій спробі представлення «втрачають дар мови», таким чином проект може бути нереалізований до кінця бо неоцінений. Саме тому перші спроби представлення проектів повинні відбуватися в домашніх умовах – перед знайомими людьми. Вміння самопрезентації є одним з життєвоважливих компетентностей

Метою наукового товариства «Біос» є навчитися створювати авторські проекти і представляти їх.

Міносвіти негласно видаляє зі шкільних програм патріотичну складову

NataliyG — Sun, 13 Oct 2013 16:34:44 GMT

На думку експертів, у нових державних стандартах освіти не ставиться за мету сформувати у дітей фундаментальні знання про Україну, її історію, культуру і традиції.

МОН негласно видаляє зі шкільних програм патріотичну складову

president.gov.ua

У нових Державних стандартах базової і повної загальної середньої освіти практично відсутній український зміст. Про це в інтерв'ю ZN.UA повідомила президент Міжнародного фонду імені Ярослава Мудрого Валентина Стрелько.

За її словами, поняття "державна мова" в освітніх стандартах підміняють терміном "рідне", що відкриває можливості для просування російської мови в освітній простір.

"Державна мова - українська - не виділяється окремим розділом, а йде в розділі "мови і літератури", через кому з "мовами національних меншин"... Мабуть, щоб уникнути прописування головної мети і складових її вивчення", - зазначила Валентина Стрелько.

"Ми проаналізували підручники з української мови для початкових класів. Це в цілому 743 сторінки. На них - всього 27 тез пропозицій, де згадуються слова, пов'язані з Україною. Лише двічі у вправах вживається термін українську мову: "Українська мова - державна мова України" та "Ми - українці. Мова наша - українська". У жодному з проаналізованих підручників з мови немає вправ з текстами про його красу і мелодійності, про піснях і народній творчості. Вразило і те, що в "Книгах для читання" для початкових класів немає оповідань з історії України, про героїв-козаків, героїв боротьби за незалежність України. На яких прикладах виховуються діти?", - обурена експерт.

На її думку, історія України також не виділяється як важлива складова навчального процесу. Вона входить в загальний розділ "суспільствознавство". Замість терміна "українська нація, український народ" вживається термін "населення України".

Валентина Стрелько вважає, що в нових державних стандартах освіти не ставиться за мету сформувати у дітей фундаментальні знання про Україну, її історію, культуру і традиції.

"Сьогодні в початкових класах, що навчаються за старими стандартами, поки ще є такий предмет "Я і Україна". Я завжди критикувала його зміст... Але цей курс, принаймні, був... За новими стандартами через кілька років курсу "Я і Україна" в початковій школі не буде", - констатує експерт.

"Наш фонд ініціював всеукраїнські науково-практичні конференції "Українське національно-патріотичне виховання: реалії, тенденції, перспективи". Коли наш фонд направив до МОН резолюцію конференції про незадовільний стан патріотичного виховання в країні, ми отримали відповідь: "Вважаємо недостовірною інформацію про відсутність на державному рівні системи патріотичного виховання молоді в Україні та відповідної законодавчої бази". Нам надіслали на цілих п'яти сторінках перелік заходів, що сприяють, на думку міністерства, патріотичного виховання: "Зірниця", "Молода гвардія", святкування перемоги у Великій Вітчизняній війні тощо", - зазначила вона.

Подробиці читайте в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна" інтерв'ю Оксани Онищенко з Валентиною Стрелько. За матеріалами: DT.UA

Презентація на конкурс "Учитель року-2013"

NataliyG — Sat, 21 Sep 2013 09:15:39 GMT

Учитель року from Natalia Gluz

А що ви думаєте про Prezi?

NataliyG — Sun, 08 Sep 2013 16:21:30 GMT

Важко собі уявити сучасного доповідача без презентації. Сьогодні існують готові шаблони створені працівниками методичних комісії, відділів освіти, адміністраторів для представлення власного досвіду, висвітлення окремих пунктів роботи тощо. Розроблено і систематизовано вимоги до презентацій. Презентаційний матеріал є повсякденною і буденною річчю в якійсь мірі «заїждженою» і одноманітною. Багато людей оволоділи мистецтвом створювати презентації: майстерно підбирають фон, переходи між слайдами, анімаційні ефекти; створюють тести, використовують звуки, створюють свої анімації тощо. Однак бути унікальним за допомогою слайдової презентації дуже важко: сьогодні для цього треба досконало володіти Microsoft Office, що майже неможливо, і мати унікальну фантазію.

Згадую себе на конкурсі «Учитель року 2006». У своєму районі я перша використала для представлення презентацію. Тоді це було як мистецтво . Пройшло якихось 7 років і презентації прирівнюються до простого способу доповідання, сьогодні на людину з роздрукованою слайдовою презентацією дивляться як тоді на доповідача з «відруки» написаною доповіддю. Технології стрімко біжать уперед і логічно, що люди шукають шляху виділитися бути іншим, і їм зовсім для цього не хочеться освоювати складні технології: як от програмування. Тому на зміну слайдовим презентаціям в мережі інтернет вже можна зустріти так звані «хмаркові» презентації (чи може їх народна назва інша, я зустріла таку) створені за допомогою сервісу Prezi , думаю людям які вважають себе сучасними слід негайно з ними знайомитися, бо може статися, що ми їх ще не знаємо, а вони вже повсякденні, чи гірше не актуальні.

То чи замінять ці preziнтації презентації? І як що так – то як швидко? Думаю повністю не замінють, бо й сьогодні можна зустріти доповідача з купою паперу у руках. Наскільки швидко: інтернет у сільській місцевості «не біжить», а швидше «повзає» , а бажання вивчати щось нове приходить не до всіх, напевне все ж не скоро. Крім цього якщо слайдову презентацією Power Point можна сміливо скидати на носій і їхати в будь яку установу для доповіду то з «хмарковою» не все так просто: бо не факт, що там куди ви їдете буде підключення до мережі інтернет. Звичайно є можливість скинути і таку презентацію на флешку , однак для її відтворення потребує додаткових зусиль (Prezi Desctop) тому виникає питання чи буде у вас на це час. Як на мене, є суттєва перевага виступу з використанням Prezi, надPowerPoint бо при зміні слайдів важко втримати ключову ідею і не переключити слухача на щось схоже до того, що конкретно мав на увазі. Можливість бути завжди на одному слайді і повертатися до центральної ідеї ось перевага таких презентацій.

Отже виходячи з таких міркувань можна зробити висновок: поки що Prezi можна використовувати для того, щоб бути унікальними принаймі у моєму середовищі.

Цікаві посилання:

Зробити презентацію
Робота в Prezi
Моя Prezi

Шкільна форма - за і проти!

NataliyG — Sun, 08 Sep 2013 16:18:48 GMT

Як свідчать результати опитування, проведеного Інститутом Горшеніна, половина українців вважає, що нашим учням потрібна шкільна форма. Більшість висловила думку, що кожній школі потрібна своя форма, меншість - що потрібна єдина форма для усіх шкіл країни. Кореспондент "ВЗ” вирішила поцікавитися, що з цього приводу думають вчителі, батьки, психологи, дизайнери одягу.

Управління освіти рекомендує керівникам навчальних закладів запроваджувати у школах форму, але не зобов’язує їх це робити. Це означає, що кожна дитина може одягати до школи те, що бажає. Правила щодо зовнішнього вигляду учнів можуть встановлювати дирекція, батьківський комітет, але найкраще, коли це зроблять самі учні.

"Я - за форму, але однакову для всіх, - каже знайома вчителька. - Було б добре, якби одне підприємство шило форму для цілої школи (кожен клас може мати свій логотип). Тоді одні діти не будуть ходити в дешевих синтетичних костюмах, а інші - в дорогих, з натурального матеріалу. Форма, яку сьогодні носять учні, їх не "рівняє”, а навпаки - може розповісти, з якої сім’ї дитина, - багатої чи бідної”.

На думку психолога Дзвенислави Марцинишин, шкільна форма таки потрібна, адже вона дисциплінує: дитина усвідомлює, що перебуває на навчанні, а не на прогулянці. "Моя форма мені не подобалася, бо була незручною, - зізнається пані Дзвенислава. - Я не хотіла її носити. А сучасна - набагато привабливіша. Є з чого вибирати. Для дівчаток можна придбати сукню, спідничку, штани, жилетку, піджак. Усі ці речі можна комбінувати. Якщо вже хочеться виділитися серед однокласників, улюбленого ведмедика краще почепити на рюкзак, а не на піджак. Пришивати до форми рюшечки або розцяцьковувати її в інший спосіб не варто”.

Лікар-дерматолог Людмила Бондарчук, мама п’ятикласника, також вважає, що учень має бути в формі, але не зі синтетичної тканини, а з простої - льону, бавовни. Чим менше у формі буде штучних складників, тим краще. "Перед 1 вересня купила для сина форму в "Ашані” українського виробника. Ми нею задоволені”, - розповіла пані Людмила. За її словами, синтетична тканина може викликати в дитини алергічну реакцію - на тілі може з’явитися почервоніння, свербіж. "Більш небезпечним є так званий нікелевий дерматит - алергічна реакція шкіри на метал, - пояснює дерматолог. - Якщо раз проявиться, людина вже буде до неї схильна. Купуючи форму чи інший дитячий одяг, варто не зупиняти вибір на речах, прикрашених металевими виробами. Якщо вже їх купили, нашийте на виворітний бік, де є такі прибамбаси, тканину”.

"Надаю перевагу шкільний формі, - каже дизайнер одягу Роксолана Богуцька. - Не маю на увазі, що потрібно повертатися до такої форми, в якій ми ходили колись. Шкільна форма може бути різною і цікавою – відповідно до віку школярів. Це гарно і стильно, коли кожен навчальний заклад, кожен клас має свою "родзинку”. Так є в елітних європейських гімназіях. І нам варто переймати цей досвід. Інший нюанс: не всі батьки мають можливість придбати дітям якісну форму, бо вона – недешева. Було б непогано, якби держава допомагала їм у цьому. Розумію, чому діти не хочуть носити шкільний одяг, який швидко кошлатиться, втрачає колір після прання, зрештою, не має естетичного вигляду. Я б такий не носила і сину б такого не порадила”.

Що то воно таке - МАГІСТР?!

NataliyG — Sun, 08 Sep 2013 16:13:59 GMT

Що то воно таке - МАГІСТР?!

За часи незалежності кількість вищих учбових закладів в Україні рекордно зросла. Не рідко новоспечені спеціалісти не тільки зовсім некомпетентні, а ще мають дивний запис у своєму дипломі.

Я закінчувала Львівський НУ ім. І.Франка, завжди вважала цей заклад гідним того, щоб називатися вищим навчальним закладом. Навчання для мене було справді важкою і наполегливою працею, і тому закінчення вишу і одержання диплому стало для мене моєю особистою перемогою.

Сьогодні коли працюю заступником директора у школі – в закладі освіти, часом дивуюся, де ж ті люди взяли диплом?

Останній випадок просто вибив мене з колії, тому я мусила висловити своє обурення хоча б письмово.

Створюючи звіт про вчителів навчального закладу, вводила назву вузів та спеціальність за дипломом. Наткнулася на диплом, у якому був запис : «Магістр. Викладач методики та педагогіки початкової освіти» ( запис не дослівний). Зробила висновок, що така спеціальність не зовсім підходить для роботи в школі вчителем початкових класів, тому вирішила звернутися до вчителя, бо знаю , що до закінчення цього вузу вона закінчувала педагогічний коледж, тому напевно треба вводити інформацію про два дипломи. Яким же було моє розчарування, коли замість розуміння я почула у відповідь, що не маю права принижувати Магістра і ніякого іншого диплома я не отримаю. Ця молода і «перспективна» магістрка так лементувала, що мені було важко зрозуміти, чим то я її так образила. Верещала, щось про те, що її хтось «взяв під ноги» і не буде вона мені давати ще іншого диплома, бо вона має диплом МАГІСТРА.

За якийсь час я проводила урок в 11 класі і вирішила відкрити двері, щоб пустити трохи свіжого повітря в кабінет інформатики. З сусіднього класу доносився шум, я зайшла до учнів 4 класу. Діти принишкли і зацікавлено дивилися на мене. Я спитала їх, який у них урок і де їх учитель. І тут одна з дівчаток прощебетала: «Ми є дич необтесана».

Це звучало так кумедно, що я не стрималася і розсміялася:

- Хто тобі таке сказав, ви ж такі гарні діти.

- Наша учителька. – почула я у відповідь.

І тут я зрозуміла: це вони говорять про вчителя – магістра, "Викладача методики початкової освіти". У мене не знайшлося жодного аргументу на це, я просто попросила посидіти дітей тихо і пішла на свій урок.

Мої 11- класники звичайно не могли не скористатися моєю відсутністю і відвідати соціальні мережі.

- Ну і що там пишуть? - спитала я.

- Виключай контакти, дурню! - залементувала дівчина на сусідній парті.

- Сама ти …. – прохропів учень.

- Ні ви зовсім не дурні. – впевнено зауважила я.- ви найкращі , бо наше майбутнє у ваших руках.

Дванадцять пар очей якусь мить дивилися на мене мовчки.

- І ви в це вірите? – спитав той же учень, який встиг вже закрити всі вікна.

- Головне, щоб у це вірили ви.

Найкраще, що може дати вчитель – це віру у власні сили…