Моніторинг якості виховання.

Розуміючи під якістю виховної діяльності результати, в яких відображено досягнутий рівень мети та виконання завдань виховання, динаміку особистісного розвитку учня, рівень його особистих зусиль, зміни професійної компетентності вчителя та його ставлення до роботи й вихованців, упровадження й використання сучасних педагогічних технологій, уважається, що спільними показниками якості виховної діяльності навчального закладу можуть бути рівні:

виховного процесу як результату педагогічної діяльності;

вихованості, особистісних рис і здібностей учнів;

правового, кадрового, науково-методичного, матеріально-технічного, фінансового забезпечення процесу виховання;

професійної компетентності та готовності педагогів до виховної діяльності.

Важливість моніторингу якості виховної діяльності пояснюється тим, що це виключно складна методологічна проблема. Адже йдеться про характеристики, які через свою природу не можуть повністю виразитись у цифрах і формулах.

Саме до таких характеристик можна віднести складові педагогічної культури вчителя (наукова ерудиція; загальна ерудиція; педагогічна майстерність; прагнення до самовдосконалення; культура спілкування; культура мовлення; педагогічна етика; духовне багатство), педагогічні здібності (дидактичні; організаторські; комунікативні; перцептивні; сугестивні; науково-пізнавальні; емоційна стійкість; спостережливість і педагогічний оптимізм; експресивні; передбачати, проектувати особистість); складові педагогічного такту: психолого-педагогічна грамотність; педагогічна винахідливість; ініціативність та осмисленість дій; довіра та повага; спостережливість та уважність; уміння передбачати; уміння все бачити, але не все «помічати»; витримка та самовладання; педагогічна кмітливість; емоційна культура; вимогливість і доброзичливість; чуйність і милосердя.

Об'єктами моніторингу у виховному середовищі можуть бути його складові, структура, позитивні та негативні впливи на учнів різних суб'єктів виховного процесу, застосування засобів мінімізації негативних впливів, вироблення стратегії й тактики спільних дій навчального закладу, сім‘ї, громадських організацій, органів місцевого самоврядування, спрямованих на активізацію та оптимізацію навчально-виховного процесу, пошук новітніх педагогічних технологій, на визначення порогових рівнів інтеграції виховного та соціального середовища.

Загальна структура організації та проведення будь-якого моніторингового дослідження незалежно від рівня узагальнення результатів є досить сталою, що й забезпечує можливість отримання об'єктивної та надійної управлінської інформації.

Основні напрямні моніторингу виховної роботи:

Оцінювання класних колективів.Об’єкт оцінювання класні колективи, оцінюють класні керівники.

Критерії (оцінюється в процентному відношенні)

Позитиви:

переможців призерів олімпіад конкурсів;

учасників гуртків, секцій, факультативів;

Негативи:

стоять на внутрішньошкільному обліку, чи на обліку у кімнаті у справах неповнолітніх;

мають шкідливі звички;

пропускають уроки без поважних причин.

Оцінювання учнів. Проводиться за наступними напрямками:

Мотивація;

Толерантність;

Ставлення до свого здоров’я;

Успішність;

Мотивація. Усвідомлення мотивів своїх вчинків, виконання основних своїх обов’язків , доручень класу, домашніх обов’язків, розуміння для чого він це робить. (Анкетування)

Толерантність. Сприймання людей такими, якими вони є.(Анкетування, однак дитина навряд відповість об’єктивно на питання даного блоку, тому тут доцільно оцінювати також за допомогою спостереження класного керівника чи психолога.)

Ставлення до свого здоров’я .

Успішність.

Успішність учнів класу в процентному відношенні.

Процент учнів що беруть участь у ЗНО.

Оцінюється класними керівниками у тій ж схемі.

Завантажити:

Шкала для оцінювання класним керівником

Анкетування учнів