Основні положення Закону України "Про охорону праці". Право громадян на охорону праці при укладанні трудового договору.

1.1. Законодавство про охорону праці складається з Закону України „Про охорону праці",  Кодексу законів про працю України ,  Закону України "Про загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування від нещасного випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які спричинили втрату   працездатності"   та  прийнятих  відповідно до них нормативно-правових актів.

1.2. Закон України „Про охорону праці" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Закон встановлює пріоритет життя та здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, тобто в першу чергу мають дотримуватись вимоги нормативно-правових актів про охорону праці, щоб працівник під час операцій виробничого циклу не отримував травм, не зазнавав погіршення стану здоров’я, професійних захворювань або зменшення працездатності, і лише потім має звертатись увага на результати виробничої діяльності підприємства.

Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих (ст. 2 Закону України " Про охорону праці).

1.3. Кодекс законів про працю України (далі КЗпП України) регулює трудові відносини  всіх  працівників,  сприяючи   зростанню   продуктивності   праці, поліпшенню  якості  роботи,  підвищенню  ефективності  суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих,  зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в  першу  життєву  потребу кожної  працездатної людини.
Правове регулювання охорони праці здійснюється главою XI " Охорона праці ” та статтями інших глав КЗпП України: "Трудовий договір”, "Робочий час”, "Час відпочинку”, "Праця жінок”, "Праця молоді”, "Професійні спілки”, "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю”.

1.4. Закон України "Про загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування від нещасного випадку  на  виробництві   та   професійного   захворювання,   які спричинили втрату   працездатності" визначає  правову   основу, економічний      механізм      та      організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування  громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або  загибелі  застрахованих на виробництві (далі -страхування від нещасного випадку).

Завданнями страхування від нещасного випадку є:
проведення профілактичних  заходів,  спрямованих  на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів,  запобігання нещасним випадкам   на  виробництві,  професійним  захворюванням  та  іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;
відновлення здоров'я   та   працездатності   потерпілих    на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

1.7. Закони суміжні із законодавством про охорону працю.
1.7.1. Закон України "Про Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”
1.7.2. Закон  України "Про пожежну безпеку”
1.7.3.  Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань”
1.7.4. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”
1.7.5.  Закон України "Про об’єкти підвищеної небезпеки”